ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів. Це може забезпечити система громадянської освіти (ГО), що має на меті підготовку молоді до активної участі в житті демократичного суспільства і

Громадянська компетентність (ГК) може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Під ГК розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства1.

Очевидно, що сьогоднішня українська освіта потребує спеціальної уваги до цього питання. Проте, для того, щоб поставити сьогодні перед вчителями та адміністраторами освіти чіткі і зрозумілі завдання з розвитку ГК необхідною є чітка відповідь на цілу низку питань як стосовно змісту освіти, так і організації навчального процесу і шкільного життя в цілому.

Проведено семінари- тренінги:

  • якими є елементи (складові) громадянської компетентності (ГК) учнів, за якими критеріями, показниками ми можемо її виміряти;

  • якими є завдання різних ступенів освіти у формуванні ГК;

  • засобами яких предметів варто її формувати, чи таке завдання має виконувати викладання всіх предметів загальноосвітньої школи;

  • чи потребує формування ГК особливих засобів, методів навчання та ін.

На основі аналізу керівних документів освіти: законів, підзаконних актів, прийнятих за роки незалежності, Державного стандарту освіти і навчальних програм 12-річної школи, а також Концепцій громадянської освіти і виховання, підготовлених Академією педагогічних наук України,

Зокрема, в комплексі створено умови для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. На цьому ступені розвиваються комунікативні уміння дитини, що дозволяють їй інтегруватися в оточення, в класний і шкільний колектив, сім’ю а через нього суспільство, насамперед уміння спілкуватись і розв’язувати конфліктні ситуації через діалог. Закладаються на цьому ступені й основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина. Крім того, значна увага в роботі звернена на соціальну складову, що забезпечує учнів знаннями і навичками, які необхідні для участі у житті класу, школи, громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантність, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство). Вчитель намагаються концентрувати увагу на політологічних, правових й економічних аспектах громадянської компетентності, які передбачають глибоке розуміння учнем сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, їхніх прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, суті ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння та навички для вирішення проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства.

Зміст громадянської компетентності учнів на різних ступенях школи

Учень знає про

 

Учень вміє

 

Учень виявляє у поведінці та оцінках

Початкова школа

  • про національні цінності українського суспільства та загальнолюдські цінності;

  • про державу Україна, існування законів і необхідність їх виконувати, права дитини, права і обов’язки людини і громадянина Україні;

  • про правила спілкування з однолітками та дорослими, норми поведінки у різних ситуаціях

  • спілкуватися з однолітками та дорослими, виявляючи повагу і толерантність; колективно обговорювати проблеми;
  • брати участь у колективній діяльності сім’ї та класу та прийнятті колективних рішень;

  • діяти за правилами, виконувати обов’язки, залучатися до суспільно-корисної діяльності;

  • робити свідомий вибір у навчанні та типових ситуаціях повсякденного життя;

  • висловлювати і пояснювати власну точку зору

  • патріотизм, шанування національної історії, культури, мови, традицій.

  • повагу до законів України; до прав інших людей;

  • прагнення до справедливості, чесність, відповідальне ставлення до прав і обов’язків;

  • визнання та сприйняття багатоманітності оточуючого світу;

  • повагу до встановлених правил спілкування і поведінки, прагнення до ненасильницького розв’язання конфліктів

Основна школа

  • про національні та загальнолюдські цінності;

  • про права людини і механізми їх захисту, права і обов’язки громадянина України, права дитини;

  • про роль законів у житті суспільства і правослухняну поведінку;

  • про демократію, демократичну державу і активну участь громадян в її житті;

  • про процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті громади і суспільства в цілому;

  • про основи співпраці та спілкування з іншими та розв'язання конфліктних ситуацій.

 

  • свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідально;

  • успішно взаємодіяти і співпрацювати з однолітками, батьками, вчителями, адміністрацією школи, дорослими членами місцевої громади;

  • реалізовувати та відстоювати свої права й інтереси в ситуаціях шкільного життя, брати участь та ініціювати демократичні процедури прийняття рішень;

  • брати участь в діяльності органів учнівського самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;

  • критично сприймати інформацію, самостійно її досліджувати та застосовувати; формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію;

  • брати участь у дискусії.

  • ефективно спілкуватись, розпізнавати стереотипи, ефективно поводитись у ситуації конфлікту

 

  • патріотизм, пошанування національної історії, культури, мови, традицій;

  • відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості;

  • повагу до закону, свідоме ставлення до обов’язків і відповідальність за власні вчинки і поведінку;

  • прагнення до справедливості, демократії, рівноправності;

  • активну та відповідальну громадянську поведінку і позицію;

  • розуміння світу як багатоманітного, толерантність

 

Старша школа

  • національні, європейські та загальнолюдські цінності;

  • сутність демократії, демократичні цінності, права і свободи людини і громадянина, і механізми їх захисту, громадянські обов’язки, роль законів у демократичному суспільстві;

  • політичну систему і механізми її функціонування, ознаки парламентаризму, виборчої системи, державу і державні установи України;

  • громадянське суспільство, процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному, європейському та світовому рівні, контроль громадян над владою;

  • роль ЗМІ у суспільному житті;

  • процеси європейської інтеграції та глобалізації, роль Ради Європи, ООН;

  • про суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства;

  • про основи ефективної комунікації, вибору конструктивних форм взаємодії з іншими та власної поведінки; стратегії розв’язання конфліктів

 

  • орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;

  • реалізовувати та послідовно обстоювати і захищати свої інтереси і права людини і громадянина;

  • робити свідомий вибір та діяти відповідально у навчанні та повсякденному житті;

  • брати свідому участь в діяльності органів класного і шкільного самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;

  • встановлювати контакти, взаємодіяти і співпрацювати з шкільною адміністрацією, органами державної влади, місцевого самоврядування;

  • вести переговори, брати на себе відповідальність, організовувати демократичне прийняття колективного рішення, враховуючи власні інтереси і потреби інших;

  • реалізовувати свої права як споживача і суб'єкта ринкових відносин, визначати професійну спрямованість, власні потреби і можливості у цьому напрямі, зокрема на ринку праці;

  • ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, розв’язувати конфлікті в школі та сім’ї;

  • знаходити та критично оцінювати інформацію з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет ресурси та ІСТ

  • усвідомлення цінності людини як вищої соціальної цінності, повагу до її прав і свобод, закону; прагнення до суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію і розуміння громадянського обов’язку;

  • плюралізм, міжкультурне взаєморозуміння і толерантність;

  • усвідомлення глобальної взаємозалежності і особистої відповідальності;

  • патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.

 

Крім того, ГО реалізується через позакласну роботу

Попередній аналіз Державного стандарту і програм для 12-річної старшої школи України з різних предметів дозволив дійти висновку, що в Україні викладання питань громадянської освіти може бути у старшій школі здійснено через зміст більшості предметів: історію, правознавство, економіку, географію, мови і літературу, предмети природничо-математичного циклу.

Далі робочою групою було проведено серію експертних семінарів, фокус-груп й інших заходів із співпраці з групами вчителів різних предметів. Завданням цього етапу стало визначення можливостей кожного з названих предметів у формуванні ГК учнів старшої школи. Вчителі разом з членами робочої групи спробували напрацювати елементи змісту громадянської освіти, що можуть бути засвоєні учнями у процесі навчання окремого предмету.

Можливості різних предметів у формуванні ГК учнів

Проблема громадянської освіти

Предмет, курс, тема, питання програма, де може бути розкрита дана проблема

Шляхи розкриття проблем

громадянської освіти

Сутність демократії, демократичні цінності. Права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту

Українська мова.12 клас.

Складання публічного діалогу відповідно до запропонованої ситуації (СКЗЛ “Сьогодення нашої країни”)

Які з демократичних цінностей ви вважаєте найважливішими? Чи можна мати права, не маючи обов’язків? Чи тотожні поняття людина і громадянин?

Сутність демократії, демократичні цінності. Права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту

Зарубіжна література. 10 клас. В. Вірмен, Збірка “Листя трави”: оспівування Демократії, “мільйонних мас”, космічних масштабів і процесів.

Які риси суспільства поет визначає як демократичні? Чи притаманні ці риси нашому суспільству? Чому слово “Демократія” Вітмен завжди вживає з великої літери?

Та сама

Новітня історія України. 10 клас.

Тема 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок революції. Політичні настрої населення.

Які способи захисту прав і свобод людини і громадянина застосовувались в українських землях на початку революції? Чи можна їх вважати демократичними? Чому?

Та сама

Економічна і соціальна географія світу, 10 клас..

Розділ ІІ. Тема І. Країни Європи.

Чи носять європейські демократичні цінності: автономія особистості, парламентаризм, основні права людини і громадянина - універсальний характер? На яких цінностях ґрунтується азійська цивілізація? Чи пов’язані демократичні цінності з розвитком економіки?

Та сама

Фізика. 10 кл. Вступ. Роль науки в житті людини та суспільному розвитку

Чи вважаєте Ви, що подальший розвиток науки зазіхає на наші права на безпеку навколишнього середовища?

 

Та сама

Хімія. 11 клас. Тема. Органічні сполуки. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин та тютюнопаління на організм людини

Чи є вікові обмеження на продаж алкогольних і тютюнових виробів неповнолітнім порушенням прав людини?

Чи не суперечать праву людини на життя продаж алкоголю та тютюну?

Та сама

Біологія 10 клас. Тема. Клітина як цілісна система. Цитотехнології.

 

Вакцинація – це громадське благо, особисте право конкретної людини чи комерційний інтерес окремих фармацевтичних компаній?

Та сама

Правознавство. 10 клас. Тема 3, ч.1. Державний лад.

Політичні режими: поняття, види.

 

Чи йде Україна шляхом демократичного розвитку? Які чинники сприяють, а які гальмують цей процес?

Які передумови мають скластись у країні для утвердження демократичного політичного режиму?

Як мають будуватися відносини влади й опозиції за умов демократичного режиму?

Та сама

Англійська мова. 10 клас. Тема: Конституція України та США

Аспекти теми:

Відображення сутності демократії та демократичних цінностей в конституціях країн. Розкриття сутності поняття про права і свободи людини і громадянина в Україні та США

Які елементи демократії та демократичні процедури існують в вашій школі? Якими основними правами ви користуєтесь щодня? Яка історична значимість цих прав? Чому вони важливі для України та українців?

Як ви розумієте поняття ’’межа свободи’’? Чому виникла дилема свободи слова: „How free is free speech”? Як ми користуємось свободою слова в повсякденному житті? Які риси притаманні ідеальному громадянинові?

Та сама

Українська література. 11 клас.

Павло Тичина. “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері...”, “Пам’яті тридцяти”

Яким є відчуття й розуміння демократичних цінностей у поезіях раннього Тичини?

Як ви розумієте вислів літературознавця Павла Маляра „почавши від збірки „Партія веде”, Тичина сам себе поборов ідейно і в мистецькій майстерності – писав на помилування, щоб жити”?

Та сама

Математика. 10 клас. Функції, їхні властивості та графіки.

Функціональна залежність

Що таке функціональні обов’язки людини? Чи пов’язані вони з її юридичними правами та обов’язками?

 

Цей приклад, на мій погляд, гарно ілюструє як можливості різних предметів у реалізації громадянознавчого змісту, так і взаємозбагачення громадянської освіти і окремих предметів загальноосвітньої школи. Крім того, тут можна побачити, яким чином забезпечується загальна системність у формуванні ГК учнів, про яку йшлося вище. Зрозуміло, що у таблиці представлені лише елементи змісту у вигляді проблемних питань, які на уроці треба «вдягти» у відповідні засоби та методи навчання в залежності від складу учнів, віку, стилю викладання вчителя, умов навчання тощо.

Тому подальша реалізація міжпредметного підходу після визначення теми уроку потребує чітко сформулювати його завдання як предметні, так і громадянознавчі.

Так, вчитель Г.Фрейман визначає завдання уроку історії України з елементами громадянознавчого змісту таким чином.

Предмет: Історія України (10 клас)

Тема: Початок української революції (весна – літо 1917 р.).

Проблема ГО: національні, європейські та загальнолюдські цінності.

Ключові питання: Як зміни у повсякденному житті населення українських земель у тилу та на фронті вплинули на їх ціннісні орієнтації? Які демократичні, національні цінності, зафіксовані в І Універсалі Центральної Ради? З якими з них ви погоджуєтеся сьогодні? Чому?

Завдання уроку / очікувані результати

Після цього заняття учні зможуть:

  • визначати причини революції в Україні;

  • пояснювати, яким чином виникла УЦР, яким був її склад, які демократичні, національні цінності були зафіксовані в її політичній програмі на початку діяльності та які причини обумовили їх виникнення;

  • характеризувати основні політичні сили в Україні цього періоду й їх цілі, ставлення різних соціальних верств населення до політичної еліти України на початку революції (весна – літо 1917 р.);

  • висловлювати власне ставлення до цінностей, зафіксованих в І Універсалі Центральної Ради, порівнюючи їх із сучасними цінностями українського суспільства.

Після напрацювання результатів уроку вчитель може переходити до продумування методів навчання і підбору засобів: текстів, кінофрагментів, фотографій та ін.

Таким чином, узагальнюючи напрацьовану у проекті практику міжпредметного підходу у формуванні ГК учнів засобами різних предметів, можна запропонувати учителям такий алгоритм діяльності:

  1. Проаналізуйте навчальну програму з предмета і знайдіть там теми, питання, поняття, які мають громадянознавчий характер, розкривають певні аспекти проблем ГО.

  2. Сформулюйте ключові проблемні питання громадянознавчого змісту, навколо яких можна організувати обговорення на уроці.

  3. Сформулюйте завдання уроку (результати, які ви очікуєте одержати наприкінці) з громад янської освіти та вирішіть, якими методами краще скористатись у цьому випадку.

  4. Підготуйте фрагмент уроку та апробуйте його на практиці.

Вищезазначене дозволяє і сформулювати основні риси міжпредметного варіанту ГО, що, на нашу думку, мають (в ідеалі) бути такі:

 

  • цілеспрямоване і систематичне акцентування (приділення уваги, спеціальний розгляд) проблем ГО у змісті всіх предметів;

  • розгляд цих проблем у кожному предметі у відповідності до специфіки змісту предмету, що забезпечує системність формування ГК поєднанням зусиль усіх предметів;

  • доповнення, збагачення змісту предметів новими аспектами, наближеними до актуального життя учнів і їх потреб як громадян;

  • забезпечення повної інтеграції змісту громадянської освіти у викладання предмета, а отже вирішення вчителем низки організаційних та ін. питань: вибору навчальних тем, в яких оптимально може бути посилений громадянознавчий зміст, відбору, координації та збалансування засобів і методів навчання, чіткого розподілу навчального часу тощо.

 

Тепер уявимо, що такий підхід уявний (ідеальний) педагогічний колектив вирішив запровадити у своєму закладі. Мінімальним рівнем координації діяльності із забезпечення формування ГК засобами різних предметів буде взаємне інформування вчителів-предметників про імплементацію громадянознавчого компонента у зміст навчання на своїх уроках. На більш високому рівні має складатись система міжпредметного викладання змісту ГО, що потребує чіткої координації цілей, методів, змістових і часових параметрів спільної міжпредметної діяльності, тобто постійної співпраці педагогів у цьому напрямі всередині школи. Оптимальним рівнем нам видається інтеграція змісту окремих тем громадянської освіти у різні предмети, як це було показано вище. Нарешті рівнем, близьким до ідеального, може бути систематична співпраця вчителів різних предметів у проведенні інтегрованих уроків, навчальних проектів, конференцій з тематики ГО тощо.

Таким чином, вже запроваджуваний на практиці в ході проекту міжпредметний підхід до формування ГК учнів відкриває величезні можливості для посилення інтеграції змісту освіти і реальної співпраці вчителів різних предметів у цьому напрямі. Проте, зрозуміло, що він потребує серйозного принципового оновлення всього навчально-виховного процесу й є у певному сенсі системною освітньою інновацією, яка охоплює різні рівні освітнього простору і різні напрями його розвитку.

Література:

 

О.Пометун, зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, д.п.н., проф.